Виховна робота

сценарій до Нового року

Сценарій свята «У пошуках Новорічної Казки» 

( для початкової школи)

                                                                                               

(Уздовж центральної зали розміщено ширму засніженого лісу, по боках сніговики. За нею – декорації хатки Діда Мороза.)

Перша мама:  Привіт, подружки! Як вам ця зима?

                           Я тут собі надумалась сама:

                           Мороза-Діда не було й нема –

                           Навіщо ж його кликати дарма?

Друга мама:    Запросимо – прийде якийсь дідок,

                           А ми ж то знаєм, що нема казок!

Третя мама:    Приблизно так подумала і я.

                           І думка з цього приводу моя:

                           Замовить треба через інтернет

                            Для всіх дітей даруночки в момент.

Перша мама: Нехай радіє дітвора кирпатоноса,

                           А рік Новий пройде і без Мороза.

(мами продовжуючи бесіду, йдуть із зали. Хлопчик, похнюпивши голову, залишається стояти біля центральної стіни)

Під веселу музику п’ятеро дітей вбігають у центр зали, починають грати у сніжки.

1.Дитина:  Скоро свято надійде.

                      Дід Мороз до нас прийде.

                      Гарні, гарні він для нас

                      Подаруночки припас.

Хлопчик: Зачекайте, любі діти!

                   Не виходить нам радіти.

                    Захотіли наші мами,

                    Не порадившись із нами,

                    Щоб нам свято обійшлося

                    Без ялинки, без Мороза.     

Під пісню «Я ворона» «прилітає» Ворона, танцює, походжає біля дітей.

Ворона:   Що за свято для дитинки,

                  Без казок і без ялинки?

Хлопчик:   А давайте тишком-нишком утечемо

                     І самі Мороза-Діда ми знайдемо.

                     Разом з ним влаштуємо ми свято.

                     А дорослі і не будуть знати.

Діти:  Давайте!!!

Усі діти йдуть у хоровод.

2 Дитина:  Ми у лісі знайдемо стежинку,

                    Виберемо гарненьку ялинку

                     І запросимо на свято звірів

                     Хай повірить в казку, хто й не вірив.

3 Дитина: Ой, насипала снігу зима –

                    Ні стежок, ні доріжок нема.

                    Гляньте – дим он угору пливе.

                    Може хтось у цій хатці живе?

На фоні ефекту скрипу дверей до зали заходить Хатка на курячих ніжках.

4 Дитина: (Читає надпис на хатці):

 «Потомственна знахарка Баба Яга: зніму вроки, розпитаю, підкажу, ворожу».

5 Дитина: Серед лісу Хатка стомлена стоїть.

                    Скільки ж тобі Хатко літ?

Хатка на Курячих ніжках :  Та вже сто століть!

                           Прилетить хазяйка на мітлі простій,

                           І мені накаже: «Не стогни, а стій!»

                           І стояти буду я у тім дворі,

                            Доки буде треба казки дітворі.

4 Дитина:  Хай же достигають груші на вербі.

                     Дорога хатинко, Разом: Дякуємо тобі!

(Діти вклоняються Хатці.)

«Частушки Бабок Йожок». До зали влітає на мітлі Баба-Яга позаду неї Кіт.

Баба- Яга:  Що ж це сталося, хочу я знати,

                     Що посміли мене турбувати?!

                     Я сиджу собі вдома – варю щось, печу.

                     Якщо треба кудись – на мітлі полечу.

                     Ану геть звідси!

Кіт:    Та не сердься ти, бабусю, на діток!

           Бачиш, як вони промерзли  - до кісток.

           Каже нам прогноз погоди: буде сніг,

           Та такий, що знов засипле все і всіх.

           Отож ліпше ти нам пісню заспівай,

           Своїм співом наших гостей звесиляй.

Пісня Баби-Яги

Баба-Яга:   А чого ви по лісу блукаєте

                     І пригод небезпечних шукаєте?

Хлопчик:  Підкажи нам, Бабусю, хоч ти,

                   Як нам Діда Мороза знайти?

                    Бо вже скільки по лісу пройшли,

                   А живої душі не знайшли.

(Баба- Яга дістає та розкладає на килимку різі карти: карту світу, карту України, гральні карти.)

Баба-Яга: Ось я карти свої розкладу

                    І Дідуся Мороза знайду.

                    Бачу я якусь хатинку, (Котові) глянь і ти.

Кіт:  Справді! Можу й я туди піти.

          Дітям стежку покажу я через ліс,

           Захищатиму, хоч хто б до них поліз.

Баба Яга: Добре, Коте, з дітьми йди. Та не барись і швидесенько додому повернись!

Всі діти  разом з Котом йдуть в хоровод «Що новий приносить рік »

(До ширми стають дівчатка у новорічних костюмах ялинок)

Діти (по черзі) : Довгий шлях попереду чекає,

                              Але це нас зовсім не лякає.

                              Доки йдемо лісовою ми стежинкою,

                              Можна вибрати для свята і ялинку нам.

                              А вони такі розкішні –

                              Запашні, густі та пишні.

Пісня Ялинок.

(вибігає зайчик)

Зайчик:  Я веселий Зайчик,

                 Зайчик- пострибайчик.

                 Дякую  Ялинкам,

                  Що ховають взимку.

1 Дитина:  Хоч ялинок тут, що й ну,

                   Треба вибрати одну!

                   І не вирішу нізащо,

                   Яка буде з них найкраща.

2 Дитина:  Ну ж бо, Зайчику, скажи,

                    Цю задачку розвяжи!

Зайчик:  Йди сюди, Ялинко мила,

                 Що мене ховала й гріла.

                 Хоч ялинок тут й багато,

                 Візьмемо тебе на свято.

(виходить Лисиця)

Лисиця:  І мене потрібно взяти.

                 Я не буду заважати.

                 Хвостиком, як і завжди,

                 Замітатиму сліди!

(виходить Кабан)

Кабан:   Якщо з  вами йде лисиця,

                То мені також не спиться.

                Можна з вами я піду,

                Вам дорогу прокладу?

(Всі беруться за руки, обходять залу по колу, декламуючи вірші).

Усі разом:  Лісом ми прямуємо,

                     Весело танцюємо,

                     Бо вже скоро, бо вже ось

                     Хатка, де живее Мороз.

Усі йдуть в хоровод 1 «Лавата»; 2 «За вікно падають сніжинки»; 3

Звучить таємнича мелодія, ширму прибирають(стає видно хатку Діда Мороза. Перед нею на лавці сидить Дід Мороз, тримає у руці мобільний телфон).

Дід Мороз:    Я – Мороз Червоний ніс,

                        Подарунки людям ніс

                        Сотні, сотні років.

                        Не лякав мене ні ліс,

                        А ні сніг глибокий.

                        Від ворони в МТС

                          Я отримав СМС,

                          Що мене немає.

                          Тиск піднявся до небес,

                          Що робить, не знаю.

Дід Мороз співає пісню.

Дід Мороз (тужливим голосом): Я весь неначе уві сні –

                                                        Як же далі жить мені?!

Орг. Дітки, а давайте Діду морозу покращемо настрій, як затанцюємо, як заспіваємо!!!

Хоровод 1 «Буги-Вуги»;».

Дід Мороз:    От  так диво, от так діти!

                        Змусили мене радіти!

                        Як це ви сюди дійшли?

                        Як же ви мене знайшли?

Хлопчик:      Віра в казку приведе!

                        Хто повірить – той знайде.

                        Бо не свято для дитинки

                        Без Мороза, без Ялинки.

Хоровод з Дідом Морозом «Новий рік»

Дід Мороз:     Дочекався я! Гостей

                         Повна-повна хата.

                         Нумо, друзі, хоровод

                         Разом танцювати.

Хоровод

(Ширма закрває Діда Мороза, звучить схвильована музика у центр зали виходять три мами.)

Перша мама: Проминуло три години,

                          Як нема ніде дитини.

                          Де шукать? Чекати звідки?

                          Я питала у сусідки,

                          Всі оббігала двори –

                          Вкрали, що не говори!

Друга мама:   Я свою також шукаю,

                          Що робити – вже й не знаю!

Третя мама:    І моєї теж нема.

                          Я вже сивію сама!

Звучить «каркання» ворони. На середину зали вилітає ворона.

Ворона: Хоч мене і не питають,

                 Я скажу, бо добре знаю:

                 Подалися діти в ліс,

                 Де Мороз – Червоний ніс!

Друга мама: Кажуть, що чудес немає,

                       А ворона ж – розмовляє!

Третя мама: Тож мерщій дітей шукати!

Перша мама: Доведеться поблукати!

Мами танцюють з усіма дітьми «Ламбаду»

У цей час біля ширми стають зліва на право Пічка з пиріжком у руках, Молочна річка зі склянкою молока, яблунька з яблучком! У центрі залу зявляється камінь з натписом. Мами гуртом підходять до нього.

Друга мама: Що за диво? Знову казка.

                        Ось і камінь Вам будь ласка.

Читають по черзі

Перша мама: Хто ліворуч повертає –

                         Діток в лісі розшукає (йде до пічки).

Друга мама: Як праворуч хто піде,

                        Діток в лісі він знайде (йде до яблуньки)

Третя мама:  А хто прямо подається,

                        Той без діток не вернеться (йде до молочної річки).

Перша мама (до Пічки): Підкажи-но, Пічко-мати,

                                            Де мені дітей шукати?

Пічка: Пиріжка мого зїсте,

            Покажу вам шлях за те.

(Перша мама їсть пиріжок)

            Ви прямуйте через ліс,

            Там Мороз – Червоний ніс.

Друга мама (до яблуньки):  Можеш, Яблунько, сказати,

                                                     Де мені дітей шукати?

Яблунька:  Яблучко моє зїсте –

                      Покажу вам шлях за те

(Друга мама їсть яблуко)

                     

                      Ви прямуйте через ліс,

                      Там Мороз – Червоний ніс.

Третя мама (до Молочної  річки) :  Поможи, Річко Молочна,

                                                                  Бо знайти я діток хочу.

Річка Молочна:   Поможу я, я така,

                                Лиш попийте молока. (Третя мама пє  молоко)

                                Ви прямуйте через ліс,

                               Там Мороз – Червоний ніс.

Мами з дітьми йдуть у хоровод

Звучить таємнича мелодія, відкривається ширма, на лавці сидить Дід Мороз, а довкола нього – діти та звірі. З різних боків до них підходять мами, дивуються бачачи Діда Мороза.

Мами (по черзі): Справжнє диво, справжня казка,

                                Справжній Дід Мороз, не маска!

                                Отаке і не насниться!

                                Значит, казка – не дурниця!

                                І слова ці золоті:

                                Треба казки у житті!

Діти й дорослі обіймаються, оглядають ялинку.

Перша мама: Ой, які зелені шатии!

                       Чим же будем прикрашати?

На цетри залу вібігають новорічні іграшки танцюють

Іграшки жваво прикрашають ялинку

Орг.  Дітки, а вам не здається, що на нашій лісовій красуні чогось не вистачає? Вже й іграшками прикрасили, й дощик почепили! А всеж таки чогось і не вістачає, а ви як гадаєте, чого? А бажаєте відчути себе справжніми чаклунами та чаклунками? Так? Ну тоді всі-всі-всі заплющуйте свої маленькі оченятка і повторюйтк за Дідусем Морозом магічні слова!

Дід Мороз:  Ялинка новорічна  нам свято подари

                        Зелена, чепурнесенька  гори, гори,гори!!!

Звучать фанфари Ялиночка сяє, діти обходять ялинку і співають

Дід Мороз:    Будуть хай свята чудові,

                        А малята всі здорові.

                        Хай живуть у щасті люди

                        І пісні лунають всюди.

                        Отож руки всі давайте!

                        І у хоровод ставайте!

                        Дискотеку розпочнемо,

                        І таночок заведемо!

Всі танцюють і співають 1«Дискотека Вау!»

2«Танець каченят».

Дід Мороз:  Щось мені гаряче стало. Ну ж бо, охолодіть мене! (діти дмухають на Діда мороза, мами залишають зал).

Дід Мороз:  От спасибі, любі мої! Тепер я вже так охолов, що можу з вами в заморозки гратися. Ану ж бо! Ви бігайте, стрибайте, від мене утікайте. А до кого я торкнусь – завмирайте й ані руш! Виграє той. Кого я не заморожу!

Звучить весела музика діти грають з Д.М.

Дід Мороз: Дякую дітоньки, а тепер, хто хоче мені пісню станцювати, танець розказати чи віршик заспівати – прошу!

Хлопчик: Щось ти, дідусю, заплутався.

                  Давайте діти допоможемо Діду Морозу: пісню (діти –«Заспівати!»), танець (діти –«Станцювати!»), віршик (діти – «Розказати!»).

Всі бажаючі показують Д.М. свої виступи, він їх пригощає солодощами!!!

Дід Мороз: Ой, лишенько, я ледь не забув про солодкі подарунки від благодійного фонду Петра Порошенка. Мої цукерки певно занудилися. Я ж навмисно приберіг їх на кінець свята.

Танець цукерок

Дід Мороз: А цукерки ось які:

                       І веселі і меткі,

                       І веселі і смачні.

                       Не було таких ще, ні.

Пісня цукерок

Дід  Мороз : А ось і моя Снігуронька між цукерочками сховалася! Дякую цукерки, що підсолодили наш новорічний настрій. А вам дорогі діточки, за те, що у казку  й досі вірите. З казкою живеться веселіше. Чи не так? Вірте у дива, загадуйте бажання, і вони неодмінно збуватимуться! Я, Дід Мороз, вам це гарантую. Новий рік - пора чудес і цікавих подій. Отож святкуймо, веселімося і обов’язкової за рік зустріньмося. У доброму гуморі, гарному настрої, з вірою щирою здійснення казки! З новим Роком!!!!

*******************************************************

Свято «Прощавай, початкова школо»

      Зала святково прикрашена Звучить мелодія пісні «Вчать у школі»

  Учитель. Доброго дня, наші гості! Ось і прийшов цей святковий день. Час летить  невблаганно  і змінює все, що нас оточує. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка, несе в життя і сум, і радощі. Все має початок і кінець. Не можна сказати, що закінчується дитинство наших дітей. Однак сьогоднішній день проводить невидиму межу між дитинством і юністю. Тож дозвольте запросити до класу тих, кому присвячується це свято — наших випускників, учнів 4-го класу. Вітаємо їх. (Під музику діти заходять до класу).

— А зараз дозвольте представити гостей, які присутні на святі. Це найближчі, найрідніші для наших випускників люди — батьки, бабусі й дідусі. Для них сьогоднішній день — також свято. Адже, дивлячись на своїх дітей, батьки згадують і своє дитинство. А від того стають ще красивішими і навіть молодшими. Привітаймо ж батьків оплесками!  Це заступник директора з навчально-виховної роботи Охримчук Наталія Трохимівна, вчителі, які навчатимуть дітей у п’ятому класі.

1-й учень.  День сьогодні такий незвичайний,

Сонце встало, умите в росі,

Скликав в школу нас дзвоник останній,

І зібрались на свято усі.

2-й учень.  Промчала весна, четверта весна,

Остання весна в класі цьому,

Цю світлу весну і дружбу міцну

Ми незабудем ніколи.

3-й учень.  Зібрались дружно ми на свято

Сьогодні в урочистий час,

Щоб всім удачі побажати

І провести у п’ятий клас.

4-й учень.  Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для нас.

Як перша сходинка у ньому

Для всіх нас буде п’ятий клас

5-й учень.  Травень, весняне світання,

Погляди наші дитячі.

Радість і смуток прощання

Ми в оченятах бачим.

6-й учень  Всі ми доросліші стали

І за чотири роки

Дуже багато пізнали,

Стали міцні і високі.

7-й учень  Час підійшов прощатись

З першою ланкою школи.

Тільки хвилин найкращих

Ми незабудем ніколи.

8-й учень  Першу прочитану книгу

Й перше записане слово,

Першу класну годину

Й друзів найперших коло.

9-й учень  Першу свою оцінку

Й вчителя перший погляд,

Усмішку його чарівну

Ми залишаєм на спогад.

10-й учень  Інші займуть наші парти,

Сядуть за ними писати,

Квіти у класі нашім

Іншим тепер поливати.

11-й учень  Добре й відмінно навчаймось,

Дружбу цінуймо міцну,

Всіх вчителів поважаймо,

Гідність гартуймо свою.

12-й учень  Ну, а коли стане важко,

Чи вільний з’явиться час,

Ми всі сюди завітаєм,

В цей незабутній клас.

13-й учень.  Над квітковим подвір’ям

Голубіє вись.

На веселе це свято

Ми сьогодні зійшлись.

 14-й учень.  У нашій школі сьогодні свято,

Весела пісня щиро лине.

Прийшло на зустріч нас так багато,

Сьогодні ми усі — одна родина.

Звучить пісня  ( на мелодію пісні «Хай завжди буде сонце!»).

Життя іде, зміни несе,

Мріяв я більше знати.

В школу прийти, друга знайти,

Глянь — це ось я, а це — ти.

Приспів:

Хай завжди буде сонце,

Хай завжди буде небо,

Хай завжди буде мама,

Хай завжди буду я!

Хай завжди буде дружба,

Хай завжди буде радість,

Хай завжди буде мама,

Хай завжди буду я!

Люди завжди, як без води,           

Жити не можуть без дружби.

Всі ми тепер — дружна сім’я!  

Ось тобі ручка моя!

Приспів.

Учитель. Ось так утворилась чотири роки тому наша шкільна сім’я. А з чого все почалося?.. Пригадаймо 1 рік.

15-й учень.  Ось перше вересня,

Скликає дзвоник нас.

Цей день ми не забудемо ніколи!

Як рано восени в свій перший клас

Веселим ранком ми прийшли до школи.

16-й учень.  Ми почули той дзвінок веселий

Що продзвенів нам перший раз

Коли ввійшли ми з квітами у школу

У свій найкращий перший клас!

17-й учень.  Ось і школа, ось і клас,

Він давно чекав на нас.

І прийшли ми всі сюди,

Щоб учитись і рости.

Учитель. Було складно і цікаво. Треба сидіти за партами, не можна розмовляти на уроці з друзями, їсти цукерки. Але який цікавий цей шкільний світ — ви вчилися читати, писати перші слова…

1-й учень.  Ми добре все пам’ятаємо,

Вам про все розповідаємо.

2-й учень.  В школу ми малюками прийшли

І було з нами скільки мороки

Та тепер ми уже підросли -

Бо провчились чотири роки!

3-й учень.  Нічогісінько не вміли,

Як прийшли у перший клас!

До уроку! До уроку!

Чуєш, дзвоник кличе нас!

4- й учень.  Хоч і дуже старався наш клас,

Не відразу з’явились оцінки.

А як щось не виходило в нас,

Ми над зошитом плакали гірко.

5-й учень.  Ой, нема де правди діти,

Було всяке серед нас.

Той у школі звик шуміти,

Той урок не хотів вчити,

Той запізнювався в клас.

Та такого не було,

Щоб робив хтось щось на зло.

6-й учень.  Ой, мороки було з нами

Вчительці багато,

Як по 100 слів за хвилину

Вчились ми читати!

7-й учень.  До успіхів було далеко,

Нам заважали балачки.

І виявилось — ой нелегко

Писати палички й гачки!

 8-й учень.  Так поступово ми звикали

Тримати ручки й олівці.

Вже нас контрольні не лякали,

Ми часто чули: «Молодці!».

Учитель. Ось мандруєте вже в другий клас.

9-й учень.  Ми у другий клас прийшли,

Ми великі стали,

Ми учились залюбки,

Ми всього не знали.

10-й учень.  Один одного ми любим,

Станем всі за одного.

Вчитись в іншім класі будем,

Всі ми хочемо цього.

11-й учень.  Ось ми вже в четвертім класі,

ми уже великі,

і прийшли для вас співати

і всіх веселити.

Пісня

12-й учень.

Та знову дзвінок нас в дорогу покликав,

І весело, й сумно всім водночас.

І як не хитруй, а вже стали великі,

Бо всі перейшли в п’ятий клас.

13-й учень.

Не забудемо перший підручник,

Не забудемо дружний наш клас.

Бо переходимо ми в 5-й,

І ви порадійте за нас.

Учитель. Шановні гості! А зараз ми запрошуємо вас на останній урок у початковій школі. А вашій увазі пропонуємо фрагменти уроків і мініатюри із шкільного життя.,  без яких неможливе навчання у школі. Отже, наші уроки:

(лунає дзвоник на урок)

                                       Урок читання

Учитель. Зараз перевіримо, як діти і батьки засвоїли цей предмет.  Хто знає  відповідь на запитання, підносить руку. За правильну відповідь одержуєте 12.

1. Завжди можу стати у пригоді,

Моїх вам порад не злічить.

І кажуть про мене в народі:

«Мовчить, а сто дурнів навчить».

(Книжка)

2. А відгадайте-но: що я таке?

Всі хочуть, як народиться дитина,

Щоб я було красиве і дзвінке,

Бо носить все життя мене людина.

(Ім’я)

3.Без чого не можна написати вірш? (без рими)

4. Хто автор рядків:  « Поснуло все тільки дівчата та соловейко не затих.»        (Т. Г. Шевченко)

5. Про кого говориться у цих рядках «Після невдалої спроби стати музикантом він вирішив стати художником. Він прийшов до Тюбика і попросив у нього фарби і пензлика.»  (Незнайка)

Учитель. Урок читання закінчений.

(лунає дзвоник на перерву)

Пісня  «Моє село»

(лунає дзвоник на урок)

                                Урок математики

Учитель.   Ти визнана давно Главою всіх наук -

                       Потрібна нам ти завжди, скрізь і всюди.

                       Без математики ми нині, як без рук.

-  А зараз ми побуваємо на уроці математики і побачимо, як учні знають цю потрібну науку.

Завдання 1

Що не має ні початку, ні кінця? (Коло)

Завдання 2

На дорогу від дому до школи учень витрачає стільки ж часу, як і на дорогу від дому до магазину. Про що це свідчить? (Відстані однакові)

Завдання 3

О другій годині дня у Києві йшов дощ. Чи можна чекати сонячну погоду вдень через 10 годин? (Ні, тому що буде 12 годин ночі)

Завдання 4

Що більше 1година і 17 хвилин чи 77 хвилин! (Однаково).

Завдання 5

Скільки в 1кг грамів? (1000)

Учитель. Урок математики закінчений. 

(лунає дзвоник на перерву)

Учитель. Послухайте мініатюри з шкільного життя

Скрутне положення

-         Віто , скільки сім на сім?

-         Та, здається, 47

-         Ну, а вісім на чотири?

-         Небагато — 44.

А пізніше у спортзалі

Віта подругам казала:

-         В нас скрутне положення,

Бо таблиці множення

Наша вчителька не знає,

Кожен день мене питає.

        *****

 - Сніжано, скільки буде 3 + 5 ?

 - Не знаю…

 - Ну, от я візьму і покладу тобі в одну кишеню 3 цукерки, а в іншу – 5. Скільки буде всього?

 - Нічого не буде.

 - Та чому ж не буде?

 - А тому не буде, що у мене в кишенях – дірки!

 (лунає дзвоник на урок)

                                    Урок української мови

 Учитель. Запрошуємо всіх вас на урок української мови.

1. З однієї ми родини, від Андрія до Ярини

Як по одному, самі, ми буваємо німі;

Хоч і маєм різні назви й добре знаєте і всіх нас ви.

Певним станемо рядком — заговоримо ладком.

Ми — писемності основа. А без нас — ніхто ні слова!  (Букви)

2. Злита з хвостиком ця крапка,

Невеличка, власне, лапка.

Робить паузу, всім знайома.

Як вона зоветься?   (кома)

3.Як написати слово робота п’ятьма літерами? (праця)

4. Поставте слово ножиці в однині. (В однині не вживається.)

5. Що таке дієслово?

(лунає дзвоник на перерву)

Учитель. Послухайте мініатюри з шкільного життя

           *****

Вчитель бережно розправив

Зошита у Вови…

-Чом ти знову не поставив

Знаки розділові?

- Ставив, — глянув той сміливо, -

Як ви зошит брали.

То вони, тоді, можливо,

Десь повипадали.

      *****

- Знаннями, друзі, поділіться,не знаю, скільки треба «ен» писати в іменнику рушниця!

 - Ех ти, садова в тебе голова! Одне, якщо це – одностволка, а як двостволка – звісно, два!

(лунає дзвоник на урок)

                    Урок природознавства

Учитель  Вам у походи ходити   

І мандрувати, любі діти.

Вмійте ж природу любити,

Кожній стеблині радіти,

     В полі, у лісі, над яром -

     Квіти, дерева і трави…

     Цвіту не вирви задаром,

     Гілки не втни для забави.

Оберігайте ж повсюди

Шлях і стежиночку в гаї.

Все те окрасою буде

Нашого рідного краю,

- А зараз покажіть своїм батькам, чого навчилися на уроках природознавства. Отже, слухайте запитання.

1.Кругла куля непроста, голуба, велика;

Без будинків там міста, без води там ріки;

Без людей і без землі і шляхи, і гори,

І моря, і взагалі — всі земні простори.   (Глобус)

2.Як станеш на просторі ти,

Скажи, що це за диво:

І видно край, але дійти

До нього неможливо?   (Горизонт)

3.Як називається найвища гора Карпат? (Говерла)

4.У всіх він є, ось подивись -

Старе, мале і юне.

Та кепсько, коли хтось кудись

Його без діла суне.      (Ніс)

5. Які гори розташовані на території України? (Кримські гори, Карпати)

6. Сонце це планета, зірка чи супутник? (Зірка)

(лунає дзвоник на перерву)

Мініатюри з шкільного життя

        *****

- Славко, покажи на карті Чорне море.

 -Віро Василівно, я на карті бачу лише сині та блакитні моря, а чорного тут нема.

        *****

- Тату, мабуть, наша вчителька ніколи не бачила коня.

 - Чому?

 - Сьогодні на уроці я малювала коня, вона підійшла, подивилася на малюнок і спитала: «Що це таке?»

Учитель. Розвеселили ми вас?

Пісня « Барви рідної землі»

Учитель.  Дорогі батьки, упродовж чотирьох років ви разом із дітьми ходили до школи, жили нашими бідами й радощами, разом з нами навчалися, пізнавали світ, відкривали нові таємниці знань. І хочу сказати, що успіхи ваші були гарними.

14-й учень.  Ми хочем привітати мам і тат,

Що разом з нами початкову школу,

Сьогодні закінчили, з днем оцим,

Трохи сумним, але таким святковим!

 15-й учень.  То ж до батьків своє звертаєм слово,

Ми вас вітаєм щоро, від душі,

Бо без батьків, чого ми в світі варті?

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту

І без свого родинного тепла.

16-й учень.В день цей святковий і чудовий

Нехай вам сонце ллє тепло до ніг,

Радості вам, щастя і здоров’я

На роки, на довгий, довгий вік!

17-й учень.  Прийміть наш букет із пошани й любові!

Вклоняємось низько і дякуєм щиро!

За ласку і ніжність, за мудрість і віру!

1-й учень.  Рідні мами, рідні тата,

Ми вітаєм вас на святі.

Ми вас любим щиро-щиро

Вам бажаєм щастя й миру!

2-й учень.  Ви нас теж любіть , рідненькі,

Бо ми діти дорогенькі,

Хочем бути на вас схожі

 і як ви, такі ж хороші.

Пісня «Мамин вальс»

(слово від батьків, вручення листа подяки батькам)

3-й учень.   Люба наша вчителько! Сьогодні ми — Ваші сини і доньки, ми — Ваші учні, говоримо вам «Спасибі!», — обіцяємо, що Вам не прийдеться червоніти за нас.

4-й учень.   Чотири роки назад  перший раз

 В нашу школу і в наш клас

 В нових формах, як годиться,

 Ми прийшли із Вами вчиться.

5-й учень.  Перша вчителька! Добра, терпляча.

 Наче мама була нам малим,

 І любов була щира, гаряча.

 Зігрівала сердечко усім.

6-й учень.  Ми пам'ятаємо перший дзвоник

В шкільному нашому житті.

Ми пам'ятаєм Ваші руки,

Що в перший клас нас повели.

 7-й учень.  Ви повели нас ще маленьких

У цю країну дивних знань

І ми побачили підручник,

Підручник з назвою Буквар.

8-й учень. Перше учителя слово,

 Де б не стелився наш путь,

 Так, як і  матері мову,

 Нам у житті не забуть.

9-й учень.  Всі ці чотири роки більшу частину дня ми проводили саме з нею, нашою вчителькою!

10-й учень.  Пам’ятайте! У нашої вчительки

Маленької, іноді сердитої,

У будь-який час, для кожного з нас

Двері завжди відкриті.

Учитель.

 – Дорогі діти, шановні батьки, гості, сьогодні у нас святковий день – прощання з початковою школою. Чотири роки ми разом піднімались першими сходинками країни Знань. Вчилися читати, писати, рахувати, дружити, жити за правилами рідного шкільного дому. Непростими були перші чотири шкільні вершини, але ви, діти, гідно подолали їх.

 І ось сьогодні вас називають таким вагомим словом – випускник. Нехай буде безхмарним ваше подальше життя, навчання в радість, доля щасливою на нашій квітучій землі поміж рідних людей. Я надаю слово заступнику директора з навчально-виховної роботи Охримчук Наталії Трохимівні для привітання й нагородження вас дипломами про закінчення початкової школи.

( Виступ заступника директора, нагородження учнів, оголошення майбутнього класного керівника.)

 10-й учень.  

 Нам кажуть всі слова напутні

 І побажання в добрий час.

 Яке чекає нас майбутнє?

 Життя складеться як у нас?

11-й учень. 

 Шановні вчителі нові,

 За нас ви будьте певні,

 Хоч ми рухливі та шумні,

 Зате розумні й чемні.

12-й учень.  

 Хоч іноді ми пустуни маленькі,

 Хоч часто ми здіймаємо галас, сміх,

 Та ми потягнемось до вас,

 Якщо полюбите ви нас.

13-й учень.   

 Школа наша початкова,

 Прощавай і будь здорова!

 Нових діточок стрічай

 і про нас не забувай.

14-й учень.   

 Швидко роки пролетіли

 І в пам‘яті спогад лише залишили.

 Ми завжди згадаємо свій перший урок

 І четвертого класу останній дзвінок.

Пісня «Останній дзвінок»

 Учитель.

 Любі діти на прощання –

 Мої сердечні побажання.

 Хай вам сонечко сміється, і наука хай дається,

 Хай щастить вам, діти, всюди!

 Хай ростуть з вас гарні люди!

На цьому наше свято закінчено. Спасибі за ваші оплески. Діти, дякую вам за це свято.

***********************************************

Чари осені

Вчитель: Без неньки, без батька-не свято.

І завжди так було у нас.

Родин і сьогодні у залі багато!

 Ми раді сердечно вітати всіх вас!!!

 Бо школа - це не просто стіни,

 Це дружня родина - велика й міцна!

І свято врожаю-також родинне,

Бо пісня як праця, в усіх нас одна!

Мета: привернути увагу дітей до краси осені у рідному краї, ознайомити з українськими народними традиціями та побутом. Розвивати вміння спостерігати, виконувати нескладну роботу по дому. Виховувати гостинність, щедрість та щирість.

Дійові особи: Осінь, осінні місяці: Вересень, Жовтень, Листопад, Дід, Баба, онуки.

Овочі: Буряк, Картопля, Морква, Квасоля, Соняшник, Огірок.

Діти одягнуті у костюми героїв, що їх грають.

На сцені декорації української хати, тин, на якому висять глечики. Біля тину «росте» калина. Збоку сцени довгий стіл, покритий скатертиною. Зала прикрашена осіннім листям, квітами.

Виходить Осінь з букетом осінніх квітів і читає вірш.

Осінь

Я — Осінь. Пора надзвичайно чарівна.
У барвах казкових ліси і поля.
Я тут господиня, я Осінь — царівна.
В моїм володінні земля.
Три місяці маю собі на підмогу
Це Вересень, Жовтень — мої трударі.
Листопад завершує нашу дорогу
І зменшує сонця вгорі..
Покличу-но я місяців я на розмову —
Зустрітись пора нам прийшла.
Роботу вони всі зробили чудову
За кожного рада була..
Тому я сьогодні всіх запрошую в казку.

Осінь під музику кружляє, розсипає осінні квіти навколо себе і кличе місяців. Вони заходять з різних боків, кожен у характерному костюмі, з підносами, на яких притаманні їм овочі та фрукти. У цей час виглядає з вікна хатки Баба. Дивується, вибігає на поріг і сплескує руками.

Баба. Ой лишенько, а що ж то таке? Невже це і справді Осінь справжня прийшла до нашого двору? Діду, а йди-но сюди мерщій, ти ще такого дива зроду-віку не бачив!

Дід. А що ж там за диво, якого я не бачив? Завжди ти щось вигадаєш!

Баба. А глянь! Бачиш? Справжня Осінь завітала і місяці осінні з нею! Ось поглянь, вони ще в мареві такому стоять...

Дід. А й справді, ти подумай... Дійсно, зроду-віку такого ще не було! То чого ж ти з порожніми руками стоїш? Бігом до хати!

Баба. А й справді? Я аж розгубилася. Таке диво! Таке диво!

Дід. А ти що, не знаєш, як гостей зустрічати? Ти ж хліба з нового врожаю вранці напекла, то бери рушника найкращого, що взимку вишила, клади хліб на рушник, та й підемо Осінь зустрічати.

Дід і Баба заходять в хату і повертаються з хлібом на рушнику.

Осінь

Добридень! Добрий день вам, люди.
Ви — наші мудрі трударі
Нехай вам завжди добре буде
І мирне сонце угорі!

Баба

Добридень, Осене чарівна!
І місяці-трудівники.
Ти на Землі тепер царівна,
І буде так у всі віки.

Дід

Запрошуємо до господи,
Щоб з нами хліб цей розділити.
Щоб ситі всі були народи,
Щоб з усіма у мирі жити!

Простягають Осені хліб на рушникові. Вона бере шматочок, куштує і тоді передає хліб Вересню, а він Жовтню.

Вересень

Ми за запрошення вам дякуєм сердечно,
За хліб пахучий і сердець тепло.

Жовтень

Ми піднесем дари природи, безперечно,
Щоб радісно і з нами вам було.

Листопад

Дарую я вам кетяги калини,
Якраз достигли у холодні дні.
Калина ж наша — символ України,
Про неї у народі є пісні.

Передає Дідові дарунки

Діти виконують пісню про гарбузову родину

Баба. Ой, я така рада бачити тебе, Осене, і вас, місяці, у себе вдома. Ще такого ніколи не було, щоб усі разом зійшлися, як таке трапилося?

Осінь. Це я Вас хотіла здивувати і місяцям та людям дати хвилинку перепочити. Адже всі ви потрудилися на славу, зробили величезну роботу — підготувались до зими. Ото й розкажемо один одному, хто що зробив. Тобі слово, Вересню!

Вересень

Потрудився я в садочку, в городах та в полі.
Льон зібрав я і картоплю, яблук, груш доволі,
Помідор, квасолі, перцю, гречку, просо й сливи,
Щоб були всі люди ситі та були щасливі.

Жовтень

Ну, а я все, що лишилось довше достигати —
Це капуста головаста і гарбуз пузатий.
Моркву гарну, солоденьку, буряки цукрові,
Щоб були всі люди ситі та були здорові.

Листопад

Ну, а я зорю земельку, як пройду полями.
Повкладаю звірів спати, як пройду лісами.
У городах та садочках приберу красиво,
Щоб цю зиму перебути на землі щасливо.

Баба

Ну, та й я не лінувалась, встигла все зібрати,
І на зиму огірочків наконсервувати.
Наварила я варення, повидла й компоту.
Не присіла й на хвилинку, бо мала роботу.

Дід

У коморі вже борошно з ново́го врожа́ю,
І картопля, й городини я доволі маю.
Для корівки, свиней, коней є корми і сіно.
Потрудились ми, як кажуть, гарно, на відмінно!

Осінь

Це мені приємно чути, значить все готово.
До зими підготувались ми усі чудово.
Тож нехай лунає пісня і летить крилато.
Потрудились всі на славу, зробим собі свято.
Тож тепер якусь годинку можна відпочити,
Із онуками малими трішки посидіти.

баба

Заходьте, онучки, до столу сідайте,
Та Осінь-царівну усі привітайте.
Це Осінь і місяці в гості прийшли,
А скільки дарунків вони принесли!

Показує на стіл.

Онуки. Добрий день!

Усі разом. Добрий день

А я й не знав, що це можливо,
Що Осінь — це царівна.
Це справді, бабцю, дивне-диво
Чи казочка чарівна!

2 онук

А що, хіба таке буває?
Скажіть мені, дідусю.
Що Осінь є — я точно знаю,
Та все-таки боюся...

3 онучка

А я щаслива, що прийшла у казку.
Про це давно я марила у снах.
Спасибі, Осене, за радість і за ласку,
Що ми живемо в чарівних казках.

4 онук

За ніжні барви й срібні павутини,
За шелест листя й звуки чарівні
Краса така потрібна для людини,
А ще сумні та радісні пісні.

5 онук

Осінь щедра, осінь мила,

Ти усіх позолотила,

Вбрала в золото дерева,

Помогла  ти кому треба.

 Пісня Осінь

Дівчинка

Красуня  Осінь,ти така чарівна,

Найкраще платтячко вдягла,

І я люблю тебе найбільше,

 Бо ти –як фея лісова.

Осінь   Я вас теж дуже люблю

Зі мною до вас завітали лісові звірі

(входять  звірята)

Іжачок

я по лісу довго йшов

і  торбиночку знайшов.

І приніс я вам на спинці

 неабиякі гостинці

Зайчик

 я ласунчик .не пустунчик,

В хатці все лаштую,

Качани та моркву

до зими готую.

Ось приніс вам вітаміни

Щоб у вас зубки не боліли.

Білочка

Я грибочків насушила

і горішків лісових

На всю зиму назбирала

Їх на свято принесла

Щоб ви всі поласували,

І красуні осені-дякую сказали.

Танок звірят

Входить  дідусь урожай з онуками-овочами

Добрий день,

шановні трудівниці

Вам вклоняюсь низько до землі.

За чудові короваї й паляниці,

І за вашу працю й мозолі!

Трудились,щоб мене зібрати

.І мами ,й учні, й вчителі

за це  вас хочуть привітати

Мої онученьки малі!

БУряк

І хто кликав мене, буряка, хто гукав?
Мій шлях крізь віки і шляхи пролягав.
А сорок століть — це багато чи ні?
Йти відстань яку довелося мені!
Та я за цей час став красивий, смачний,
І вигляд у мене чудовий який!
З такого собі бур’янця я проріс,
Та користь велику всім людям приніс.
Тепер кормовий я, столовий, іскровий,
Червоний, оранжевий, білий — чудовий!
Тепер мене люди у їжу вживають,
Тварини мене залюбки споживають.
Усі на планеті буряк нині сіють,
Бо й цукор із мене варити уміють.
А ви що хотіли із мене зробити?
Засмажити, втерти чи, може, зварити?

Картопля

Картопелька я! А без мене ніяк!
Ні борщик не звариш, ні супчику, так?
Мене люди в їжу щоденно вживають,
Ще й хлібчиком другим мене називають!
А скільки вже страв з мене вміють зробити:
Підсмажити в маслі, спекти і зварити,
Вареники ще, галушки і млинці,
А ще картопляні смачні дерунці...
В Європу з Америки я завітала.
Не так вже й давно мене люди пізнали.
Спочатку не знали, ну як мене їсти?
Чи з цукром вживати, чи з маком погризти?
А потім, як солі додали лиш трішки,
Мене не замінить ні мед, ні горішки,
Навчились мене і пекти, і варити,
Й не можуть без мене і дня вже прожити!!

Морква

Морква я! Живу в коморі,
А коса моя надворі.
Овоч я — культура цінна
І поживна, й вітамінна!
Плід м’ясистий і тверденький,
Візьмеш в рот — він солоденький.
Вітамінів є доволі,
Каротин, заліза солі.
Той, хто моркву полюбляє,
Завжди зір чудовий має.
Бур’яном росла колись,
А тепер от, подивись!
Королевою я стала
Й до смаку усім припала.
Я тепер у кожній страві,
У салатах, у приправі,
Сік солодкий з мене п’ють,
Смажать, варять, ріжуть, труть...
Я ще морква й лікувальна,
Скажем просто — ідеальна!

Квасоля

Ми — дрібненькі квасолини
Із бобової родини.
У тісних стручках живемо
Й цінність у собі несемо..
Хоч маленькі ми і дрібні,
Але людям всім потрібні.
Ми у борщиках, в супах,
У салатах, в пиріжках...
На обід і пополудні —
Кожен день у свято й будні.
Ось які ми квасолини
Із бобової родини!

Огірок

Огірочок зелененький!
Я смачніший, як маленький.
У мені всього доволі:
Цукор, мінеральні солі,
Вітаміни B (бе) і D (де),
Кращого нема ніде!
Мене солять, консервують
І на зиму маринують.
Свіжий я — найкращий все ж.
Люблять всі мене без меж!
І вирощують повсюди —
Полюбили мене люди!
Хоч я з Індії пішов,
Та повагу скрізь знайшов.

Танець овочів

1. Конкурс «Осіннє листя» - бере участь дві команди по 10 чоловік.

(намалювати з закритими очима листя ДУБА,  можна хмарку, сонечко )

2. Конкурс «Чарівний мішок» - бере участь 2 команди по 10 чоловік.

(в мішку лежать овочі фрукти, на дотик їх треба визначити і назвати)

3 Конкурс «Збери урожай» - бере участь 2 команди по 10 чоловік.

(на підлозі (в обручі) розкиданий картопля, наввипередки треба зібрати картоплю в відерце, але не рукою, а ложкою)

4 конкурс «Цибулька». Перенести цибулю з одного стільця на інший, взявши його за хвостик зубами.

Баба

Частуйтеся,добрі люди,

Хай у нас все добре буде,

їжте всі салат і кашу

 і любіть родину нашу.

Вчитель

Я закликаю, діти вас, любіть природу.

Землю  рідну-нашу батьківщину

бо все довкола і моря, і річки,

І степ широкий,і гаї зелені

то все в одному слові-Україна!!!

Пісня :Добрий день, матусю- Україно!!!

Осінь. Дякуємо вам за добру гостину. Нам час іти в дорогу, бо ще роботи багато у мене і у моїх місяців. Дякуємо щиро.

Вчитель:

Ось і закінчилось наше свято

Яке приготували для вас малята

Ласкава осінь вже прийшла

Дари нам щедрі принесла!

І закінчився наш день подорожі до осені

Ми ще не раз будемо згадувати цю чарівницю,

А сьогодні-дякую усім за роботу!

Дід. Ставайте всі у хоровод, потанцюємо разом та й проведемо нашу казку додому. На всіх нас ще робота чекає, тому казка довгою не буває.

Танець( танцюють всі діти першокласники)

**********************************************